Аудиторські ризики застраховані

аудиторські ризики компанії застраховані на 1 млн. гривень.>>

Лідер галузі 2010

згідно з результатами національного бізнес-рейтингу >>

НАШ ТЕЛЕФОН+38 044 290 5856
+38 067 465 5996
  • Унікальний комплексний продукт

    Комплекс послуг для зниження ризиків та підвищення прибутковості підприємства

  • Due Diligence

    Всебічне дослідження діяльності компанії

Огляди

Огляд законодавства, серпень 2015р.

10 серпня 2015 р.

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Кабінет міністрів України вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.95 р № 100. Відповідну постанову від 29.07.2015 р № 542 «Про внесення змін до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати» набере чинності з дня офіційного опублікування.

Так, працівникам, які були демобілізовані і повторно покликані для проходження військової служби за призовом при мобілізації, обчислення середньої зарплати здійснюється з урахуванням норм цього Порядку.

Якщо розрахована в установленому порядку середня зарплата нижче середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом періоду попередньої військової служби, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом при мобілізації, на особливий період.

Нагадаємо, Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабміну від 4 березня 2015 № 105.

Кабінет міністрів України постановою від 29.07.2015 р № 538 «Про затвердження переліку банків, отримання фінансової гарантії яких дає право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість».

До переліку увійшли наступні банки:

• ПАТ «Державний ощадний банк України»;

• ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»;

• ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк».

6 серпня опубліковано Закон «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від 17.07.2015 р № 653-VIII.

Закон скасовує оподаткування пенсій сім'ям загиблих і зниклих безвісти в Другій світовій війні і в період проведення антитерористичної операції.

Як зазначив заступник Глави АПУ Ростислав Павленко, це стосується сімей військовослужбовців, які загинули, пропали безвісти або померли під час Другої світової війни, а також військовослужбовців, членів партизанського руху та сімей загиблих під час Другої світової війни з числа особового складу груп самозахисту і так далі. Також не будуть оподатковуватися сім'ї осіб рядового і командного складу, які загинули внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час антитерористичної операції, захисту незалежності і територіальної цілісності України. У тому числі йдеться про служили в добровольчих батальйонах.

Документ набуде чинності з 1 вересня 2015.

Міністерство економічного розвитку України оприлюднило проект постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку переміщення товарів з / в тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим на іншу територію України та / або з іншої території України на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим».

Документом передбачено встановити порядок переміщення товарів з / в Крим, а також затвердити перелік мінімально необхідного асортименту товарів, які будуть допускатися для такого переміщення.

Зокрема, перевезення товару здійснюється виключно автомобільним транспортом у порядку, встановленому розділом VI Митного кодексу України.

Митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон СЕЗ «Крим», здійснюються в зонах митного контролю.

Поставки товарів на територію (з території) СЕЗ «Крим» здійснюються з урахуванням п. 12.4 Закону України «Про створення вільної економічної зони« Крим »і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Обмеження щодо вивезення / ввезення з / в АРК не поширюються, зокрема, на такі товари:

- Засоби особистої гігієни, індивідуальні косметичні засоби, миючі та пральні засоби в кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;

- Одяг, білизна, взуття, інші товари особистого споживання, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки були в користуванні.

З/в АР Крим також дозволяється вивозити/ввозити товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 гривень і сумарна вага яких не перевищує 50 кг на одну людину, і харчові продукти для власного споживання, вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 гривень і сумарна вага яких не перевищує 100 кг на одну особу.

Зауваження та пропозиції до проекту постанови можна направляти в профільне міністерство.

У газеті «Голос України» № 141-142 за 06.08.2015 р опубліковано Закон «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і доходи від відчуження майна і Протоколу до неї »від 15.07.2015 р № 606-VIII. Він набуде чинності 17 серпня 2015.

Конвенція буде сприяти уникненню подвійного оподаткування, запобігання ухиленню від сплати податків і взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі. При цьому ратифікація Конвенції запобігає ухилення від сплати податків резидентами двох країн, оскільки забезпечує розширений обмін інформацією між податковими органами України та Ірландії.

Конвенція повністю відповідає модельної конвенції ОЕСР і встановлює такі ставки оподаткування:

• дивіденди - загальна ставка 15%; 5% - для дивідендів, які отримує компанія, що володіє не менше ніж 25% капіталу компанії, яка такі дивіденди виплачує;

• відсотки - загальна ставка 10%; 5% - для відсотків, виплачуваних у зв'язку з продажем в кредит промислового, комерційного або наукового обладнання; відсотків за банківською позикою;

• роялті - загальна ставка 10%; 5% - для роялті щодо авторських прав на наукові твори, патенту, торгової марки, секретної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Міністерство охорони здоров'я України оприлюднив проект постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку лікарських засобів, які не є об'єктами оподаткування додатковим імпортним збором».

Документом пропонується звільнити від обкладення додатковим імпортним збором:

- Лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів;

- Лікарські засоби, що ввозяться з метою проведення клінічних випробувань.

Пропозиції та зауваження до проекту постанови можна направляти до МОЗ.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку переміщення товарів у район чи з району проведення антитерористичної операції» від 17.07.2015 р № 649-VIII передбачено низку змін до законодавства.

Так, КпАП буде доповнено статтею 204-3, згідно з якою порушення порядку переміщення товарів у район чи з району АТО тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 170 до 1700 грн. з конфіскацією таких товарів.

Повторне порушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від 1700 до 3400 грн. з конфіскацією таких товарів.

Документ набирає чинності через два тижні після опублікування.

Звертаємо увагу, що Мінекономрозвитку оприлюднило проект Порядку переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим.

Кабінет міністрів України вніс зміни до Положення про ДФСУ. Так, з моменту вступу в силу постанови від 22.07.2015 р № 548 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» робота фіскального відомства буде координуватися Кабміном через Міністра фінансів.

Також ДФСУ, крім іншого, буде:

• здійснювати контроль за проведенням роботи щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов'язань та / або податкового боргу, а також недоїмки зі сплати ЄСВ;

• організовувати в рамках повноважень списання безнадійного податкового боргу та недоїмки зі сплати ЄСВ.

Закон «Про Рахункову палату» від 02.07.2015 р № 576-VIII, який був прийнятий Верховною Радою 2 липня поточного року (набув чинності 07.08.2015г.).

Згідно Закону Рахункова палата здійснює контроль як за використанням коштів Державного бюджету, так і за їх надходженням.

Закон визначає повноваження Рахункової палати, до яких, зокрема, віднесено:

• здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності;

• аналіз ефективності використання суб'єктами господарювання пільг зі сплати до держбюджету податків, зборів, обов'язкових платежів, доцільності функціонування пільгових режимів оподаткування та їх впливу на загальний стан надходжень державного бюджету;

• здійснення методичної та методологічної роботи з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

• здійснення за зверненнями органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, державних підприємств та інших суб'єктів господарювання державного сектору економіки заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо відповідних місцевих бюджетів та діяльності суб'єктів звернення.

Крім того, в Законі конкретизовані склад і структура Рахункової палати, порядок призначення Голови та інших членів Рахункової палати, який здійснюватиметься на конкурсній основі. Визначено їх повноваження, порядок звітності Рахункової палати про свою діяльність, проведення її внутрішнього і зовнішнього аудиту.

· ІІ. Офіційні листи та роз’яснення

Міністерство соціальної політики України в листі від 20.07.2015 р № 10846/0 / 14-15 / 13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік» надало розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік.

Так, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2016 рік становитиме:

• при 40-годинному робочому тижні - 2003,0 години;

• при 39-годинному робочому тижні - 1957,8 годин;

• при 38,5-годинному робочому тижні - 1932,7 години;

• при 36-годинному робочому тижні - 1807,2 годин;

• при 33-годинному робочому тижні - 1656,6 годин;

• при 30-годинному робочому тижні - 1506,0 годин;

• при 25-годинному робочому тижні - 1255,0 годин;

• при 24-годинному робочому тижні - 1204,8 години;

• при 20-годинному робочому тижні - 1004,0 години;

• при 18-годинному робочому тижні - 903,6 години.

Норми тривалості робочого часу на 2016 рік розраховані за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.

При цьому фахівці відомства зазначили, що законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. А тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50-53, 67 і 73 КЗпП.

Міністерство соціальної політики України в листі від 20.07.2015 р № 10846/0 / 14-15 / 13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2016 рік» повідомили, що в наступному році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:

1 січня - Новий рік;

7 січня - Різдво Христове;

8 березня - Міжнародний жіночий день;

1 травня - Великдень;

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня День Перемоги;

19 червня - Трійця;

28 червня - День Конституції України;

24 серпня - День незалежності України;

14 жовтня - День захисника України.

Разом з цим, в документі говориться, що в 2016 році на 1 травня (неділя) припадає два свята - День міжнародної солідарності трудящих та Великдень. При цьому, незважаючи на те, що з вихідним днем збігається два святкові дні, переносу підлягає тільки один день - неділю (1 травня) на вівторок (3 травня).

Зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, тому рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Міністерство соціальної політики України в листі від 10.06.2015 р № 231/06 / 186-15 «Про працівників, призваних на військову службу» інформує, що працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, приступає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця.

Датою звільнення працівника, який працював на цій посаді за строковим трудовим договором, буде останній день перед днем, в який основний працівник приступає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, що має бути відображено в розпорядчому акті роботодавця.

Щодо того, як внести запис в особові картки, фахівці Мінсоцполітики порадили звернутися за інформацією в Міноборони.

Крім того, зазначеним листом Мінсоцполітики зазначило, що демобілізовані працівники, котрі не продовжують військову службу за контрактом, з урахуванням часу перевезення до місця проживання (перебування) повинні приступити до роботи.

До працівників, які без поважних причин своєчасно не приступили до роботи, можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення.

У табелі обліку використання робочого часу відсутність на роботі з поважних причин доцільно відзначати умовним позначенням «І» - інші причини неявок, а відсутність на роботі без поважних причин - умовним позначенням «ПР» - прогул.

Застосування роботодавцем дисциплінарних стягнень до працівників є його правом.

Державна фіскальна служба України оприлюднила роз'яснення «Про окремі особливості складання податкової звітності за звітні періоди, починаючи з липня 2015 року» щодо особливостей заповнення декларації з ПДВ з 01.07.2015 р.

Зокрема, вони розглянули приклад заповнення розділу І «Податкові зобов'язання». Платник протягом декількох років щомісячно оплачує оренду складського приміщення, в якому одночасно зберігаються призначені для реалізації учнівські підручники вітчизняного виробництва (операції з їх поставки звільняються від оподаткування згідно з пп. 197.1.25 ПКУ) і ввезені на митну територію України друковані видання іноземного виробництва (операції з їх поставки оподатковуються за ставкою 20%).

У 2015 році ця плата згідно з договором становить 12 000 грн. (У тому числі, 2000 ПДВ) в місяць.

Оскільки послуга з оренди одночасно використовується в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях, то за правилами формування податкового кредиту, що діяли до 1 липня 2015 року, до складу податкового кредиту могла бути віднесена не вся сума ПДВ 2000 грн., А тільки та її частина , яка відповідає частці оподатковуваних операцій у загальному їх обсязі.

Протягом першого півріччя 2015 для визначення розміру сум податку, сплаченого за оренду складського приміщення, які могли бути включені до складу податкового кредиту, платник використовував частку обсягу оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій. Розмір частки на 2015 рік, обчислений у додатку 7 (Д7) до декларації за січень 2015 року, становить 65%.

За результатами червня 2015 з 2 000 грн. сплаченого податку платником до складу податкового кредиту було включено 1300 грн. і відображено в декларації за червень у розділі ІІ «Податковий кредит» у рядку 15.1 в колонці А обсяг операції 6500 грн. (10 000 грн. Х 65%) і в колонці Б сума податку 1300 грн. (2 000 грн. Х 65%). У рядку 15.2 відображений обсяг придбаної послуги, який припадає на частку звільнених від оподаткування операцій 3500 грн. (10 000 х (100% - 65%).

З урахуванням змін, внесених до п. 198.5 ПКУ з 1 липня 2015 року, така ж сума платежу (12 000 грн.), Сплачена в липні 2015 за оренду того ж складського приміщення, повинна бути повністю включена до складу податкового кредиту і відображена в декларації за липень в розділі ІІ «Податковий кредит» у рядку 10.1.1 в колонці А обсяг операції 10 000 грн., в колонці Б сума податку 2000 грн.

31 липня 2015 на частину обсягу придбаної послуги з оренди, яка відповідає частці звільнених від оподаткування операцій (100% - 65% = 35%), платник повинен нарахувати податкові зобов'язання в розмірі 3 500 грн. (10 000 грн. Х 35%) і відобразити в розділі І «Податкові зобов'язання» у рядку 1.1 в колонці А обсяг операції 3500 грн. (10 000 грн. Х 35%) і в колонці Б суму податку 700 грн. (2 000 грн. Х 35%) у декларації за липень 2015.

Державна фіскальна служба України відповіла на питання, який штраф передбачений чинним законодавством у разі, якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву за ф. № 1-ПДВ і, відповідно, не зареєструвалася платником ПДВ.

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і не подало до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ. Крім того, такий платник позбавлений права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Також особа, не зареєстрована як платник ПДВ, не має права подавати податкові декларації з ПДВ. Тому контролюючий орган повинен самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити податкові зобов'язання з ПДВ такому суб'єкту господарювання (пп. 54.3.1 ПКУ). Такі дії контролюючих органів тягнуть за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, при повторному визначенні протягом 1095 днів - 50%.

Міністерство фінансів України наказом від 09.07.2015 р № 632 вніс зміни до Порядку формування та оприлюднення податкової інформації, пов'язаної з відшкодуванням ПДВ з бюджету.

Так, податкова інформація, пов'язана з відшкодуванням ПДВ з бюджету, з моменту набрання наказом чинності, буде складатися з:

• залишку сум ПДВ, заявлених платником податків до відшкодування з бюджету на початок періоду (року);

• відшкодованого ПДВ, виплаченого в грошовій формі, у тому числі автоматичного відшкодування;

• зарахованих сум ПДВ, заявлених до відшкодування на рахунки платників у зменшення податкових зобов'язань;

• відхилених сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету на поточний рахунок;

• нових сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету на рахунок платника в банку;

• залишку сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету на кінець періоду, у тому числі неврегульованих сум, заявлених до відшкодування, які були подані раніше ніж за 74 дні до закінчення періоду.

Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

Нагадаємо, повний перелік платників податків, які отримали бюджетне відшкодування, щомісячно публікується на сайті органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з обов'язковим зазначенням сум відшкодувань.

Державна фіскальна служба України, на виконання вимог Закону від 16.07.2015 р № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», повідомляє про введення з 01.08.2015 р оновлених електронних сервісів в СЕА ПДВ:

J/F1301205 «Запитів відносно Отримання реквізитів Рахунку та відомостей про стан Рахунку в системі електронного адміністрування податку на Доданий ВАРТІСТЬ та суми податку, на якові ВІН має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних»

J/F1401205 «Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ»

J/F1301302 «Запитів на Отримання Інформації щодо суми Збільшення, на якові платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному Реєстрі податкових накладних (СумНакл), за рахунок суми Залишки від'ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів»

J/F1401302 «Витяг з системи електронного адміністрування ПДВ відповідно суми Збільшення, на якові платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних»

J/F1301902 «Запитів відповідно Отримання інформації в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ»

J/F1401902 «Витяг в розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ».

Фахівці Державної фіскальної служби України в Тернопільській області нагадали, що наказом Мінфіну від 18.06.2015 р № 573 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» введені нові субрахунки:

315 «СПЕЦІАЛЬНІ рахунки в національній Валюті» - для обліку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритому платнику податку в Казначействі, а також на інших спец рахунках, відкритих у банку та / або органі Казначейства відповідно до законодавства;

316 «СПЕЦІАЛЬНІ рахунки в іноземній Валюті» - для обліку коштів в інвалюті, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, в т. Ч. Сум грошових коштів в інвалюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства.

Крім того, введена додаткова кореспонденція рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» з рахунком 91 «Загальновиробничі витрати».

Фахівці Державної фіскальної служби України відповіли на запитання, яку декларацію потрібно подати фізичній особі, за яким внесено запис до ЄДР ЮО та ФОП про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у разі отримання доходів, в т. Ч. Дебіторської заборгованості.

Податківці відзначили, що доходи підприємця, отримані після внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення підприємницької діяльності, є доходами фізичної особи. Тому і звітувати по них слід як фізособі.

Отже, фізичній особі, щодо якого внесено запис до Єдиного держреєстру про реєстрацію, у разі отримання доходів, у тому числі дебіторської заборгованості, потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного ( податкового) року.

Державна фіскальна служба України відкликала торішнє лист від 29.09.2014 р № 5655/7/99-99-17-03-01-17 і надали роз'яснення щодо відображення у звіті з ЄСВ середнього заробітку мобілізованих.

Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток і не подає звіти на отримання компенсаційних виплат з бюджету (наприклад, через проблем із запевненням звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, який виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання ЄСВ. Сума нарахованого мобілізованого працівникові середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається у формі Д4 в таблицях 1 і 6 (код категорії застрахованих осіб «47»).

Середній заробіток мобілізованих працівників, який компенсується з бюджету, відображається у таблиці 6 форми Д4 з кодом категорії застрахованої особи «48». При цьому нарахування та утримання з таких виплат не здійснюються.

У разі нарахування роботодавцем середнього заробітку мобілізованим працівникам і отримання в подальшому компенсаційних виплат з бюджету, такий роботодавець має право здійснити перерахунок ЄСВ, нарахованого на суми середнього заробітку. Донарахування або зменшення ЄСВ у такому випадку в таблиці 6 відображається з кодом типу нарахувань 2 або 3.

На питання про необхідність ліцензії на торгівлю слабоалкогольними напоями, зокрема, такими, як «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» і т. П., Державна фіскальна служба України нагадала про обов'язковості наявності ліцензії при здійсненні торгівлі алкоголем.

Слабоалкогольні напої - це алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8 об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю.

Оскільки слабоалкогольні напої - теж алкоголь, то її реалізація здійснюється за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Державна фіскальна служба України відповіла на питання, чи може суб'єкт господарювання використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі.

Насамперед фахівці відомства відзначили, що Тимчасовим порядком видачі ліцензій, який вже став постійним, передбачено зазначення місця торгівлі на зворотному боці ліцензії.

Оскільки роздрібна алколіцензія купується суб'єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати при тимчасовій (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється.

Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб'єкт господарювання повинен придбати нову ліцензію на роздрібну торгівлю на це тимчасове місце торгівлі.

Державна реєстраційна служба України. Лист від 16.07.2015 р № 5223 «Про надання відповіді (щодо ліцензування господарської діяльності)».

Так, звуження ліцензіатом здійснення виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не передбачає переоформлення ліцензії. Разом з тим, дані про рішення органу ліцензування щодо звуження вносяться до Єдиного державного реєстру.

Розширення ліцензіатом здійснення виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, додатковою частиною також не передбачає переоформлення ліцензії. При цьому ліцензіат набуває право на здійснення нової частини виду, на яку розширена господарська діяльність, з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

У разі зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця ліцензія не підлягає переоформленню. Разом з тим, ліцензіат зобов'язаний повідомити орган ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії, у строк, встановлений ліцензійними умовами, але не пізніше одного місяця з дня настання таких змін.

Національний банк України у листі від 06.07.2015 р № 20-06007 / 46492 «Щодо невиконання банком вимог банківського законодавства в частині розрахунково-касового обслуговування» нагадав, що в разі порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка не може перевищувати 10% суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, повинні вирішуватися з банком згідно з умовами укладеного договору, а в разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

При цьому регулятор зазначив, що Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 р № 346, не передбачає застосування до банку заходів впливу на підставі звернення клієнтів банку.

ІІІ. Перспективне законодавство та проекти офіційних роз'яснень

Національний банк України на своєму сайті оприлюднив проект постанови «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».

Змінами передбачається зменшення кількості документів, що подаються суб'єктами господарювання в банк при відкритті рахунків в банках України, що, перш за все, зменшить їх витрати і сприятиме спрощенню ведення бізнесу в Україні.

Зокрема, передбачається скасувати вимоги щодо обов'язкового подання суб'єктами господарювання копії виписки з Єдиного держреєстру і встановити вимогу для банку самостійно отримувати такі відомості про клієнта.

Крім того, проект передбачає:

- Ввести можливість формування банком справи з юридичного оформлення рахунку клієнта в електронному вигляді;

- Привести у відповідність норми Інструкції № 492 до норм Закону № 1702-VII в частині здійснення банком ідентифікації та верифікації клієнтів;

- Привести у відповідність норми Інструкції № 492 з нормами Закону № 344-VIII щодо запровадження принципу мовчазної згоди при неотриманні повідомлення від контролюючого органу про взяття рахунку суб'єкта господарювання на облік;

- З метою лібералізації валютного законодавства розширити режим функціонування поточних рахунків фізичних осіб - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті;

- Спростити порядок відкриття рахунків для нерезидентів-інвесторів в частині посвідчення справжності підписів у картці із зразками підписів;

- Спростити порядок закриття рахунків для клієнтів, у яких є незавершений зовнішньоекономічний контракт (згідно з пропозиціями Департаменту відкритих ринків).

Зауваження та пропозиції до проекту можна надсилати на адресу НБУ.

Національний банк України. Лист від 03.08.2015 р № 40-02015 / 54281 «Пояснення щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб'єктів Криму».

Надходження в іноземній валюті з-за меж материкової території України на користь резидентів від суб'єктів Криму підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України з дотриманням порядку та в розмірі, які встановлені законодавством України, зокрема, постановою № 354 «Про врегулювання ситуацій на грошово кредитному і валютному ринках України ».

Регулятор нагадав про обов'язковий продаж на міжбанку 75% надходжень валютної виручки на користь резидентів. При цьому зазначив, що вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (у тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб та їхніх відокремлених підрозділах з місцезнаходженням на території СЕЗ «Крим».

Тобто Закон звільняє від обов'язкового продажу надходження в іноземній валюті на користь суб'єктів Криму, однак не містить аналогічних виключень для надходжень в іноземній валюті на користь резидентів від суб'єктів Криму.

Слід також враховувати, що банкам України заборонено встановлювати кореспондентські відносини з банками України та іноземними банками, іншими кредитними чи фінансовими установами, які розташовані та / або здійснюють свою діяльність на території АР Крим та м. Севастополя, і відкривати відокремлені підрозділи на цій території.

Оскільки можливість відкриття банками України рахунків суб'єктам Криму на території СЕЗ «Крим» відсутній, то перерахування цими суб'єктами коштів в іноземній валюті на користь резидентів можуть здійснюватися виключно з рахунків, відкритих в зарубіжних банках.