Аудиторські ризики застраховані

аудиторські ризики компанії застраховані на 1 млн. гривень.>>

Лідер галузі 2010

згідно з результатами національного бізнес-рейтингу >>

НАШ ТЕЛЕФОН+38 044 569 1562
  • Унікальний комплексний продукт

    Комплекс послуг для зниження ризиків та підвищення прибутковості підприємства

  • Due Diligence

    Всебічне дослідження діяльності компанії

Огляди

Огляд законодавства, липень 2016 р.

4 липня 2016 р.

І. Огляд законодавства та нормативних актів

Президент України підписав Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів", який передбачає тимчасове зниження ставки акцизного податку на б/у транспортні засоби в залежності від виду транспортного засобу і потужності двигуна.

При цьому заплановано, що до Закону будуть внесені зміни, а саме: покупець зможе купити тільки одне авто до кінця дії Закону, яке він повинен завезти в Україну особисто, а також буде введена заборона перепродажу.

Президент зазначив, що Закон дозволить реально допомогти звичайним громадянам придбати автомобіль для власних потреб.

ІІ. Офіційні листи та роз'яснення

ДФСУ в листі від 15.06.2016 р. № 13370/6/99-99-15-02-02-15 розглянула нюанси оподаткування ПДВ факторингових операцій.

Так, якщо об'єктом факторингових операцій є валютні цінності, цінні папери, в тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Якщо об'єктом факторингових операцій є об'єкти, відмінні від зазначених вище, то такі операції оподатковуються ПДВ.

Податківці відзначили, що р. III ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування в разі здійснення факторингових операцій. Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухобліку.

Вінницькі податківці в листі від 09.06.2016 р. № 1023/10/02-32-12-01 надали індивідуальну податкову консультацію щодо того, чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ при продажу майнових сертифікатів.

Посилаючись на визначення майнового паю, частки майна члена підприємства у пайовому фонді, яка виражена в грошовій формі і в процентах розміру пайового фонду, податківці стверджують, що зміст прав особи, яка засвідчує майновий сертифікат, є тотожним змісту корпоративних прав, а майновий сертифікат підпадає під визначення цінних паперів.

Цінні папери не є об'єктом оподаткування тільки в операціях з емісії та погашення (пп. 196.1.1 ПКУ). В операціях купівлі-продажу вони є товаром.

Отже, такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст.185 ПКУ.

У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по ПДВ, такі грошові кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ (п. 43.4 ПКУ).

Згідно п. 2001.3 ПКУ складової формули щодо суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, є загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку електронного рахунку (ЅПопРах).

Суми надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, повернуті на електронний рахунок, не змінюють значення ЅПопРах, а, отже, не змінюють суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

У той же час, якщо платник і надалі приймає рішення про повернення коштів з електронного рахунку на поточний рахунок, то значення ЅПопРах зменшується на суму ПДВ, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника.

Податківці відповіли на питання: чи включаються показники уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в розрахунок суми податкової пільги при заповненні звіту про суми податкових пільг?

У разі якщо звіт про суми податкових пільг заповнюється на підставі даних, відображених в податкових деклараціях з ПДВ, показники яких уточнювалися, то при розрахунку суми податкової пільги потрібно враховувати всі уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, які беруть участь в розрахунку суми податкової пільги.

При цьому якщо уточнюються показники податкових декларацій з ПДВ, на підставі яких звіт про суми податкових пільг вже складено, то допущені помилки слід виправляти в наступному звіті про суми податкових пільг.

У ДФСУ запитали, чи формується податковий кредит платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку, за податковими накладними, з дати складання яких пройшло більше 1095 днів.

Фіскали відповіли: якщо платник податків формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при поставці якого була складена така накладна.

Такий платник ПДВ має право протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з його банківського рахунку віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які були отримані ним при придбанні товарів / послуг в минулих роках, включаючи випадки, коли з дати складання таких накладних минуло понад 1095 днів.

З 1 січня 2016 року законодавчі норми вже не вимагають затвердження Мінфіном порядку застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, тому з цієї дати органи ДФС мають повноваження застосовувати штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПКУ.

Полтавський окружний адміністративний суд в постанові від 16.02.2016 р. № 816/4843/15 виклав позицію щодо того, чи можуть податківці в 2016 р. застосовувати штрафи, передбачені ст. 120-1 ПКУ, за порушення термінів реєстрації податкових накладних, допущені в 2015 році.

На момент порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних повинна була застосовуватися ст. 120-1 ПКУ в редакції, чинній на момент здійснення такого порушення. Тому контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 ПКУ (до 01.01.2016 р.), тільки відповідно до порядку застосування штрафних санкцій, який повинен був затвердити Мінфін. У 2015 році такого порядку не існувало.

Тому платник ПДВ, який здійснив правопорушення у вигляді прострочення реєстрації податкової накладної в ЄРПН в 2015 р., не може бути притягнутий до відповідальності за ст. 120-1 ПКУ, адже для цього контролюючий орган повинен був діяти відповідно до порядку Мінфіну, який не затверджений.

У ДФСУ запитали, до кого застосовується штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, спрямований постачальником після закінчення граничного терміну його реєстрації.

З відповіді контролерів слід, що оштрафують покупця і ось чому.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН і надати покупцю на його вимогу.

Згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі - розрахунок коригування), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, і зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх одержувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

• постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних і вартісних показників в результаті не змінює суму компенсації;

• одержувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник направляє складений розрахунок коригування одержувачу.

Порушення платниками податку на додану вартість встановлених ст. 201 ПКУ граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог статей 192, 201 ПКУ покладено обов'язок по такій реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому пп. 120-1.1, 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ.

При цьому, якщо розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстрований покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого ПКУ строку, то штрафні санкції згідно зі ст. 1201 ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної у такому розрахунку коригування.

З огляду на викладене, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування застосовуються контролюючими органами в порядку і розмірах, передбачених ст. 120-1 ПКУ, до особи, на яку покладено обов'язок по такій реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення.

На офіційному сайті ГУ ДФС в Дніпропетровській області розміщена відповідь на питання про включення до об'єкта оподаткування податком на прибуток суми коштів, внесених засновником товариства у власний капітал.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного згідно з П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені р. ІІІ ПКУ.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, складеної за міжнародними стандартами, викладені в МСБО 18 "Дохід", а саме:

"Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу".

Отже, податківці прийшли до цілком придатному висновку: "Таким чином, сума грошових коштів, внесених засновником товариства в додатковий капітал, не включається до доходу підприємства".

Таке рішення має бути зафіксовано в установчих документах, інакше є ризик визнання внесених коштів безповоротної фінансової допомоги з відповідним збільшенням доходу і, як наслідок, об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Донецькі податківці нагадали, що платник податків відповідно до ст. 49 ПКУ подає податкову декларацію з податку на прибуток:

• протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем ??звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податків є календарний квартал (п.п. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ);

• протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ??звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Платники податку на прибуток, для яких базовим звітним (податковим) періодом є квартал (півріччя, 9 місяців, рік), подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств з ідентифікатором форми за реєстром ДФС - J0100114, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік - з ідентифікатором форми за реєстром ДФС - J0108102.

Якщо не з вини платника до контролюючого органу замість ідентифікатора форми J0108102 (базовий звітний період рік) надійшла податкова декларація з податку на прибуток за формою J0100114 (базовий звітний період квартал), штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності не застосовуються.

Платник податків для підтвердження вірного значення ідентифікатора форми за реєстром ДФС при відправленні податкової декларації з податку на прибуток має право подати копію відповідної декларації на паперових носіях особисто або через уповноважену на це особа.

Нагадаємо, що податкова звітність з податку на прибуток підприємств за 2015 рік подається за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р № 897.

Лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11405/6/99-99-12-02-03-15.

ДФСУ в індивідуальній податкової консультації відповіла на питання підприємства - платника єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5% (без ПДВ) щодо включення до бази оподаткування єдиного податку суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Відповідь податківців цікава тим, що вони посилаються на п. 292.3 та п. 292.6 ПКУ, в яких йдеться про визнання доходу в разі списання кредиторської заборгованості платником єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ.

Таким чином, проігнорувавши "безПДВшний" статус підприємства, податківці відповіли, що сума списаної кредиторської заборгованості включається до доходу, що підлягає оподаткуванню єдиним податком за ставкою, що діє на дату її списання (у 2016 році - 5%), в податковому (звітному) періоді, в останньому кварталі якого така заборгованість була списана (перший квартал, півріччя, три квартали, рік). При цьому вони зазначили, що для цілей оподаткування сума кредиторської заборгованості повинна бути списана в податковому (звітному) періоді, в якому закінчився термін її позовної давності.

Очевидно, така позиція не відповідає нормам ПКУ про єдиний податок, але, як бачимо, податківці послідовно дотримуються позиції про включення списаної "кредиторки" в дохід платників єдиного податку незалежно від того, чи є вони платниками ПДВ.

Лист ГУ ДФС в Житомирській обл. від 26.04.2016 р. № 346/6/06-30-21-01-13. Операції з реалізації (фізичного відпуску суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі пального (моторного палива, зрідженого вуглеводневого газу) з автозаправної станції через паливо-, масло- і газо- колонки є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Продаж нафтопродуктів у дрібній розфасовці, крім стаціонарних АЗС, може здійснюватися також через спеціалізовані магазини, які продають товари господарського вжитку (п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами № 1442).

Податківці наголосили, що заборонено продавати бензин, дизельне паливо і скраплений вуглеводневий газ безпосередньо з автоцистерн, а також приватними особами в каністрах та іншій тарі (абз. 10 п. 3 Правил № 1442).

Оскільки роздрібний продаж нафтопродуктів у дрібній розфасовці не підпадає під визначення терміна "реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів", наведеного в п.п. 215.3.4 п. 215.3. ст.215 ПКУ, то такі операції не оподатковуються акцизним податком з роздрібного продажу.

Лист ГУ ДФС в м. Києві від 08.06.2016 р. № 3887/Т/26-15-40-03-20. Якщо суб'єкт господарювання має в своєму складі структурні одиниці, які не є юрособами, Звіт № 1-РА заповнюється в цілому по підприємству з урахуванням всіх структурних одиниць.

Звіт № 1-РА складається окремо за кожний місяць до 10 числа місяця, наступного за звітним. Подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання щомісяця, протягом дії відповідної ліцензії, навіть якщо не здійснювався рух алкогольних напоїв і на залишках не було продукції.

ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС в м. Києві на своєму сайті нагадала, що відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України від 08.07. 2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платник ЄСВ зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (ч. 2 ст. 9 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім, недієздатним, оголошення померлим і відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 дотримуються своїх зобов'язань зі сплати ЄСВ, сума недоїмки підлягає списанню (ч. 7 ст. 25 Закону № 2464).

Згідно ч. 8 ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи - платника ЄСВ або втрати платником з інших причин статусу платника ЄСВ сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. В такому випадку відповідальними за погашення недоїмки є:

• ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника ЄСВ, який ліквідується;

• юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника ЄСВ, який ліквідується.

Якщо у платника ЄСВ недостатньо коштів та іншого майна для сплати недоїмки, відповідальними за її сплату є:

• засновники або учасники юридичної особи - платника ЄСВ, який ліквідується, якщо згідно з законом, вони несуть повну або додаткову відповідальність за його зобов'язаннями;

• юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника ЄСВ, який ліквідується;

• правонаступники юридичної особи - платника ЄСВ, який ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника ЄСВ зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов'язки.

Передача платниками ЄСВ своїх обов'язків по його сплаті третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 9 ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа - підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов'язання по ЄСВ за інших осіб.

ДФСУ в листі від 24.06.2016 р. № 13885/6/99-99-14-03-03-15 надала індивідуальну податкову консультацію щодо проведення зустрічних звірок, підстав для висновків органів ДФС за результатами перевірок та порядку їх оскарження.

Податківці відзначили, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПКУ, інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків (п. 73.5 ст. 73 Кодексу), які не є перевірками.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання відображаються фактичні обставини, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки, і інформація про вжиті заходи для забезпечення її проведення в подальшому. Вказівка ??про додаткову інформацію, зокрема щодо діяльності платника податків, показників податкової звітності, не передбачено.

Разом з тим для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація:

• надійшла від платників податків та податкових агентів, яка міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, інших звітних документах;

• міститься в наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів;

• про фінансово-господарські операції платників податків.

У ДФСУ запитали, чи мають право посадові особи фіскальних органів робити висновки про порушення платником податків вимог чинного законодавства без складання та оформлення належним чином акта перевірки, а також вказувати про це в запиті про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Питання це зовсім не просте, враховуючи, що відповідно до п. 73.3 ПКУ письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства , законодавства в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Контролери в листі ДФСУ від 21.06.2016 р. № 13614/6/99-99-14-03-03-15 насамперед обгрунтували те, що свої інформаційні бази вони наповнюють в установленому законом порядку. А отже, вони зробили висновок: якщо в результаті аналізу такої інформації виявлено факти, що свідчать про порушення податкового законодавства, то і запит є законним.

При цьому платник податків має право не відповідати на запит тільки в тому випадку, якщо контролери порушили вимоги абз. 1 і 2 п. 73.3 ПКУ, зокрема, якщо в запиті:

• не вказані підстави для направлення запиту, із зазначенням інформації, яка їх підтверджує;

• немає переліку запитуваної інформації та переліку документів, які пропонується надати;

• немає печатки контролюючого органу.

Варто відзначити, що підстава для запиту, про який йде мова в листі, останнім часом все рідше використовується податківцями. Якщо їх цікавлять операції з контрагентами, що мають, на їхню думку, ознаки фіктивності, то вони використовують ч. 3 п. 73.3 ПКУ: "виявлено недостовірність даних, що містяться в деклараціях, поданих платником податків". Логіка фіскалів тут така: якщо підприємство спрацювало з "фіктивниками" - значить операції фактично не було, і є підстави вважати, що у фінансовій звітності витрати відображені безпідставно, а, отже, недостовірні та дані декларації з податку на прибуток.

Законна відмова від надання пояснень на такий запит загрожує проведенням позапланової документальної перевірки на підставі пп. 78.1.4 ПКУ: "виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому вказана виявлена ??недостовірність даних, і відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту ".

Тому, якщо не хочете відповідати на такий запит, то у вас повинні бути на те законні підстави, про які вже було сказано вище.

ДФСУ затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.07.2016 р .:

• податкових пільг, що є втратами доходів бюджету (№ 79/1);

• інших податкових пільг (№ 79/2).

Нагадаємо, платники податків мають право користуватися податковими пільгами у порядку, передбаченому Податковим кодексом. При цьому вони зобов'язані надавати ДФСУ інформацію про суми коштів, не сплачених у бюджет в зв'язку з отриманням таких пільг, в формі Звіту про суму податкових пільг.

Управління Держпраці в Кіровоградській області, керуючись Порядком №1078 (зі змінами), яким визначено правила обчислення індексу споживчих цін і сум індексації, вважає, що звільненому працівникові не передбачено нарахування суми індексації.

Виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення відповідно до ст. 116 КЗпП.

У свою чергу нагадаємо, що КСУ в рішенні від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 розтлумачив: після звільнення працівник має законне право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати як складових належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Роботодавцю не слід забувати, що оплата праці в обов'язковому порядку підлягає індексації відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. № 1282-XII. За непроведення індексації роботодавців можуть притягнути до відповідальності і застосувати штрафи (ч. 1 ст. 41 КУпАП та ч. 2 ст. 265 КЗпП).

За даними Держстату, індекс інфляції в червні 2016 року до попереднього місяця становив 99,8%, а до червня 2015 року - 106,9%.

ІІІ. Перспективне законодавство і проекти офіційних роз'яснень.

Верховна Рада прийняла за основу проект Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету" (базовий законопроект № 4516), яким передбачено зменшити кількість погоджувальних процедур у роботі ДФСУ.

Законопроектом пропонується, по-перше, чітко розмежувати повноваження Мінфіну і Державної фіскальної служби України та визначення цих органів в ПКУ.

А по-друге, і це найголовніше, віднести розгляд скарг на рішення контролюючих органів (в тому числі митниць) до компетенції тільки центрального органу - ДФСУ. Тобто пропонується фактично ввести однорівневу систему адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

З приводу доцільності цього кроку є досить серйозні сумніви, адже в світі серйозних скорочень, в тому числі в центральному апараті ДФСУ, незрозуміло, хто буде розглядати скарги, кількість яких, звичайно ж, зросте. Тому, щоб пропонована однорівнева система запрацювала, потрібно більш потужне управління апеляцій в складі ДФСУ. І взагалі нічого не вийде, якщо ДФСУ нишком буде скидати надходять скарги на розгляд до територіальних органів.